Бескиди - гори невисокі. Найвищі точки доходять трохи більше ніж за 1300, є кілька вершин (близько 20) які перевищують відмітки в 1200 метрів. Переважно на них і знаходиться левова частка бескидських полонин. А полонини я люблю, бо з них багато що видно))))
Тому піднятись на Перекоп, висотою 1212 метрів, з полониною Митрівкою збоку, якось пасувало вже. Хребет Перекопа паралельний до Парашки з південного заходу. Він затуляє масивний вид Пікуя, наприклад, з Парашки. Південніше ж Перекопа немає близько рівновисотних довгих хребтів (Росохацькі нижчі). Тому, у вільний від байдикування час, зібрались ми із Богданом прогулятись до Митрівки, через вирубки в Бескидах.
Розпочалось все з Коростова, куди ми благополучно доїхали автостопом. Про дорогу через Коростів не буду писати, нічого цікавого, та і дуже багато з тих хто це читатиме, напевне ходив на Парашку, або спускався тудою. Ми дойшли до розвилки на Парашку, тільки повернули вліво попри річку Бутивлю і, пройшовши повз старий міст вузькоколійки, через кількасот метрів повернули вправо до альтанок.
 |
| Міст старої вузькоколійки |
 |
Від альтано починається підйом відносто нестарою лісовозною дорогою, через тотальні вирубки. Ну, такі вже в нас реалії...
Зимою, під снігом, воно ще не так страшно виглядає. Дорога петляла вверх, і нам відкривались довколишні краєвиди на Парашку та долину Оряви... ну і тотально вирубані військовим лісгоспом Бескиди...
 |
| Вирубки. Вид на гору Кремінь |
 |
| Хребет Парашки |
Мороз і сонячна погода додавали зимового шарму)
 |
| Долина Бутивлі і Оряви. Коростів |
Дорога закінчилась, але до полонини залишилось зовсім трохи. Залишена смужка лісу біля межі полонини виглядала ніби з казки...
Тут ми вийшли на Митрівку і продовжили свій шлях до вершини Перекопа. Повітря було надзвичайно прозоре, був легенький морозець, але сонце від снігу жарило так, що довелось позасмагати трохи))) Гори були видні за десятки кілометрів, якщо не сотні. Саме за тим ми сюди і прийшли.
 |
| Зимова засмага тримається краще |
Видно було практино всеееее... і навіть трохи більше, Боржава, Пікуй, трохи Ґорґан ба навіть Бєщади з Тарницею. Таку погоду не кожен день застанеш.
 |
| В сторону Ґорґанів |
 |
| Вододільний хребет з Пікуєм |
 |
| Бєщади |
Сама полонина виглядає досить акуратно, не дуже заросла, і досить велика. Мене - любителя полонин, це дуже радує. Сам Перекоп трохи зарослий, але він стоїть на самому краю полонини.
 |
| Полонина Митрівка |
 |
| Перекоп 1212м. |
 |
| Чорна Гора - Бескидська 1225м. |
Назад краще вертатися тою самою дорогою. Ми зробили інакше і подовжили собі маршрут. Йшли лісовозними розвезеними дорогами, перескакували через річки і вийшли трохи далі повороту на Парашку.
Не знаю як літом, але зимою маршрутик в самий раз, коли багато снігу і гарна погода...
Не сидіть вдома, ви ж не овочі...)
А тепер трохи координат. Координати зроблені пальцем в Гугл Меп, але палець в мене доволі точний)
Міст візькоколійки 49.034310, 23.393535
Альтанки 49.035284, 23.390547
Розвилка на Парашку і Перекоп, поворот наліво 49.033729, 23.397510
Вершина гори Перекоп 1212м. 49.056572, 23.339594
Немає коментарів:
Дописати коментар